СІПНУ́ТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до сіпатися. Сава зблизився і хотів схилитися. Та звіря підняло в тій хвилі голову й ударило нею так тяжко, до землі, що всі коло нього аж сіпнулися (Ольга Кобилянська, II, 1956, 179); Машина, сіпнувшись, немов норовистий кінь, покотилась (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 121); Він бачив, як сіпнулося від хвилювання обличчя Терещенка (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 267); Болісно сіпнулись у Павлика губи (Олесь Донченко, VI, 1957, 65).