в означеннях
Тлумачення, значення слова «сірчаний»:

СІРЧА́НИЙ, а, е.

1. Прикм. до сірка 1;
//  Який містить у собі сірку. Безріччя хаосу і довгий ряд віків Вулкан метав огнем.. А нині все мовчить. Вже ні сірчаних злив, Ні попелу нема з прапрадідного часу (Микола Зеров, Вибр., 1966, 471); Сірчаний колчедан; Сірчана джерельна вода;
//  Вигот. із сірки. Перша в історії електрична машина являла собою сірчану кулю, насаджену на вісь і накладену на дерев'яний станок (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 9); Він.. черкає сірчаною головкою по коробці. Блимає вогник (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 110).
Сірчаний цвіт див. цвіт 1.

2. Який містить у своєму хімічному складі сірку з певною кількістю кисню.
Сірчана кислота — двоосновна сильна неорганічна кислота, що утворюється від взаємодії сірчаного ангідриду з водою. Чиста сірчана кислота H2SO4 — безбарвна оліїста рідина, майже в два рази важча за воду (Хімія, 7, 1956, 91); Серед величезної кількості хімічних продуктів, які мають важливе значення для народного господарства, особливе місце займає сірчана кислота (Комуніст України, 1, 1964, 26); [Надійна:] Німкеня одна, хазяйка, що купила мене там на базарі, бризнула в очі сірчаною кислотою... (Захар Мороз, П'єси, 1959, 62); Сірчаний ангідрид — сполука сірки з киснем (SO3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 232.

Коментарі (0)