СІРКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову сірка у 1 знач., напр.: сірконосний, сірконосність, сіркоочищення, сіркопрофілактика і т. ін.
СІРКО, а, чол.
1. Собака, перев. сірої масті. Сірко,
зібравшись [забравшись] на копицю, Від сіна відганяв
телицю... На світі так скупий живе: І сам не пожива —
і людям не дав (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 169); * У порівняннях. [Сербин:]
Що ж я там нашкодив, ану скажіть? [Іван:]
Ага! Бач — забігали очі, як у сірка. Тобі уже, видно,
лучче [краще] знати, що ти там наробив (Степан Васильченко, III,
1960, 24).
♦ Намотатися, як сірко на прив'язі — дуже напрацюватися,
натомитися; набігатися. — Обов'язково буду
завтрабо сьогодні намотався за день, як сірко на
прив'язі, кості старечі щось ломить (Юрій Збанацький, Переджнив'я,
1960, 156); Позичати (позичити) очей у сірка див. око 1;
Пропав, як сірко в базарі хто — хто-небудь потрапив
у безвихідне становище. Не будеш тут ходить на парі,
А підеш зараз чотирма. Пропали! Як сірко в базарі!
Готовте шиї до ярма! (Іван Котляревський, I, 1952, 159); Тягти сірка
за хвіст (за хвоста): а) говорити що-небудь одноманітно,
нудно; б) робити що-небудь мляво, довго; Як сіркові
(сірку) муху з'їсти див. муха; Як сіркові (сірку) на
перелазі — те саме, що Як собаці на перелазі (див.
перелаз); Як у сірка із зубів [не вирвати] — дуже важко
взяти щось у кого-небудь. — Не турбуйтесь, мамо.
Роздобуду щось [їсти] по дорозі — світ не без добрих
людей. — Ой, сину, що воно є в тих людей? У добрих
людей, у таких, щоб поділились, в самих нічого немає,
а в тих, у кого є, — не вирвеш, як у сірка із зубів (Юрій Збанацький,
Єдина, 1959, 32).
2. розм., рідко. Те саме, що горілка. — А вам, отець диякон? Наливочки! — припрохує Загнибіда. — Ет! свинячого пійла! — гукнув той. — Сірка! мені — сірка!.. Не терплю я отих заграничних пундиків.. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко! чим більше його п'єш, тим смачніше здається! (Панас Мирний, III, 1954, 88).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 230.