в означеннях
Тлумачення, значення слова «скакун»:

СКАКУ́Н, а, чол.

1. Кінь з високими біговими якостями. Зориться [шинкар] на коня-скакуна (Панас Мирний, III, 1954, 334); Наполеон нічого не сказав. Торгнув острогами арабського скакуна, і той, не торкаючись землі, виніс імператора до його війська (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 62); Донський скакун; Угорський скакун.

2. розм. Той, хто весь час скаче, не всидить на місці; пострибун.

3. розм. Той, хто танцює; танцюрист. Маєш же дружбоньку скакуна? (Словник Грінченка).

4. діал. Коник (у 5 знач.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 245.

Коментарі (0)