СКАЛЬНИ́Й, а, е, заст. Скелястий. Вона, не задержуючись,
видряпалася на високий, скальний берег (Іван Франко,
VIII, 1952, 195);
// Який міститься, утворився у скелях.
Брати щодуху зісковзнулися вниз по вогкій
скальній жолобині над воду (Іван Франко, III, 1950, 12).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 248.