в означеннях
Тлумачення, значення слова «скалочка»:

СКА́ЛОЧКА, и, жін. Зменш. до скалка 1—6. Пійду [піду] розіб'ю в скалочки отой каламарчик! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 539); Браслети та сережки, величезні срібні ґудзики зі вправленими в них скалочками кольорового скла, а іноді й дорогоцінного каміння — усе це блищало і мінилося на сонці (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 40); В одну мить зчистили [люди] цвинтар так, що й трісочки й скалочки ніде не зісталось (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 188); Мати переносить на скалочці полум'яний язичок до лампадки (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 10); На самому краю між небом і землею стоїть здоровенна чорна стіна, зверху неї наче потухаючим жаром скакають світові місячні скалочки (Панас Мирний, IV, 1955, 79);  * У порівняннях. — Очі в його [Морозенка] з криги, білі та блискучі, от як тонкі скалочки з льоду бувають (Панас Мирний, IV, 1955, 291).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 248.

Коментарі (0)