СКАНДАЛІ́СТ, а, чол. Той, хто любить влаштовувати скандали (у 2 знач.); бешкетник. Дьяконов волів би краще не слухати похмурих його прорікань, бо, як не дивно, .. Васька Лобатий, цей п'яниця, скандаліст і цинік, не раз уже виявлявся правим (Олесь Гончар, II, 1959, 352).