в означеннях
Тлумачення, значення слова «скандальний»:

СКАНДА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до скандал;
//  Який, набуваючи широкого розголосу, ганьбить, ставить у незручне, неприємне становище кого-небудь. — Це той самий [Калинович], що цій шановній людині втиснув до рук той скандальний процес хлопів з графом Альфонсом (Іван Франко, VI, 1951, 231); У словах Григора прозвучав жаль і хитро приховане прагнення вигородити свого голову із цієї скандальної історії (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 136); — Вам уже відомо про цей скандальний випадок з вантажем колючого дроту, призначеного для перекопських укріплень? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 587).

2. Який містить опис, що ганьбить кого-небудь. Скандальна хроніка.

3. Схильний до скандалів (у 2 знач.), який раз у раз влаштовує скандали. Нишпорять скрізь [збирачі податків], безцеремонні, скандальні (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 32); Скандальна людина.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 250.

Коментарі (0)