СКАНЬ, і, жін., мист. Тонкий скручений золотий,
срібний або мідний дріт, з якого виготовляють ажурний
візерунок; ювелірний виріб із таким візерунком;
філігрань;
// Техніка виготовлення такого візерунка,
виробу. Слов'янські майстри знали не лише відливання,
штампування, карбування, ..а й скань (Дукати і дукачі України,
1970, 5).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 251.