СКАПА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Зникнути,
пропасти;
// Померти. — Не лікування мені тепер у
голові.. Як я маю змарнувати своє життя, спиняючися
посеред дороги, то нехай уже краще скапарюся... (Антін Крушельницький,
Буденний хліб.., 1960, 102).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 251.