в означеннях
Тлумачення, значення слова «скарга»:

СКА́РГА, и, жін.

1. Висловлення незадоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін. Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця (Панас Мирний, IV, 1955, 338); Ніколи ніхто не чув від нього ні нарікань на свою сувору долю, ні скарг на тяжке життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 416);  * Образно. Пальці натисли на клавіші, вони податливо зігнулися, і звуки, повні протесту й скарги, забилися об мерзлі шибки (Петро Панч, В дорозі, 1959, 83).

2. Офіційна письмова чи усна заява про незаконні або неправильні дії якої-небудь особи, установи і т. ін. [Старий юрист:] Я чув, що Панса скаргу подавав сенатові (Леся Українка, II, 1951, 514); Написавши скаргу і сховавши папери, Балика вийшов з хати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 36).
 Книга скарг див. книга; Піти на скаргу до кого, заст. — подати скаргу кому-небудь, поскаржитися комусь. [Голоси з гурту молодих вояків:] Хай Люція помилують весталки! До імператора на скаргу підем, коли його скарають! (Леся Українка, II, 1951, 528).
 Касаційна скарга див. касаційний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 254.

Коментарі (0)