в означеннях
Тлумачення, значення слова «скаржник»:

СКА́РЖНИ́К, скаржника, чол. Той, хто скаржиться. Скільки доводилось батькам вислухувати скарг на нього. Немало й перепадало йому від батька. Але частіш навпаки — вислухає Юхим уважно скаржника, а тоді до сина: «Молодець! Отакий і рости, сину, — сердитий на всяку неправду» (Андрій Головко, II, 1957, 507); Щоб залаштувати справу, як того хотіли скаржники, Пані війтову треба було задобрити подарунками (Степан Чорнобривець, Визвол. земля. 1959, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 254.

Коментарі (0)