СКАВЛО́, а, сер., розм. Той, хто скавулить, скавучить. Годі тобі скавучати! Іч, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги (Словник Грінченка).
СКАВЛО́, а, сер., розм. Той, хто скавулить, скавучить. Годі тобі скавучати! Іч, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 237.