в означеннях
Тлумачення, значення слова «скавучання»:

СКАВУЧА́ННЯ, СКАВЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням скавучати, скавчати. Якось уже днів через п'ять, надвечір, партизанські дозори почули знайоме радісне скавучання (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 14); Собаче скавчання розітнулося ту ж мить —..хвіртка таки добренько прищемила йому хвоста (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 11); Скавучання губної гармонії моторошно розносилось над попаленими дворищами (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 193).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 238.

Коментарі (0)