в означеннях
Тлумачення, значення слова «скавуліти»:

СКАВУЛІТИ, лю, лиш, недок. Те саме, що скавучати. Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (Ольга Кобилянська, I, 1956, 551); Песик Ложка, що був, як і завше, біля свого Мамая, тихо скавулів од нетерплячки й від голоду (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 248); Завертівся [Жучок], почав качатись у пухнастому снігу, скавуліти та все намагався лизнути хлопчика в губи (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 300); За вікнами, як і звечора, бурхотів степовий вітер, скавулів і бився (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 97); Стіною чорною іде гроза, Як постріли гарматні, грім гримить, У зворах вітер виє-скавулить (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 231); — Боже мій, боже мій! Що тепер буде! — скавуліла Вовчиха (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 237.

Коментарі (0)