в означеннях
Тлумачення, значення слова «скелет»:

СКЕЛЕ́Т, а, чол.

1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. Скелет становить опору всього організму (Шкільна гігієна, 1954, 67); Хто опише його розчарованнє [розчарування] і переляк, коли замісто купи золота побачив [Невеличкий] серед печери два скелети людськії..? (Іван Франко, VIII, 1952, 227); О, які були тут [у темниці] муки! І сидять там три скелети — Кості воїнів гайдуків (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 271);  * У порівняннях. Ченці, ксьондзи й миряни стояли навколішках і молилися. Кілька жінок стояло навколішках, виснажені, як скелети (Олександр Довженко, I, 1958, 244);
//  перен. Про дуже худу, виснажену людину. Вона бачила перед собою рідний скелет і.. кинулася на коліна перед ліжком (Гнат Хоткевич, I, 1966, 175);
//  Сукупність твердих опорних утворень у безхребетних. Загальними зовнішніми ознаками членистоногих є твердий зовнішній скелет з хітину, розчленування тіла на членики і членисті придатки тіла (Захист рослин.., 1952, 11).

2. Тверда основа дерева. До скелета дерева належать стовбур та основні гілки (Садівництво і ягідництво, 1957, 34);
//  Тверді прожилки, що проходять через тканину листка.

3. Каркас чого-небудь. Полінка слухала, як стукотіли молотки, дзижчали свердла на верстатах, як з кожним днем до металевого скелета додавалися все нові частини машини (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 6); Ішов перший повоєнний рік. У містах ще чорніли скелети обгорілих будинків (Знання та праця, 6, 1969, 6).

4. перен. Те, що є суттю, основою чогось. Скелет аргументації тої статейки чисто догматичний (Іван Франко, XVI, 1955, 136); Людині.. необхідно і розчленовувати явища, шукати їх скелет, і сприймати цілком, сповна, без всякого розчленування (Шамота, Талант і народ, 1958, 57).
Скелет ґрунту, геол. — частинки та уламки гірських порід, що входять до складу ґрунту.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 258.

Коментарі (0)