в означеннях
Тлумачення, значення слова «скеля»:

СКЕ́ЛЯ, і, жін. Кам'яна брила або гора з стрімкими схилами та гострими виступами. Над самою водою стояла висока, але не широка скеля, ніби стіна з каміння (Нечуй-Левицький, III, 1956, 37); На флангах не було не лише доріг, а навіть стежок.. Там починались дрімучі ліси і прямовисні стіни диких скель (Олесь Гончар, III, 1959, 95); Пристані там не було, ні затоки, де б суднам ховатись; Всюди лиш кручі, та скелі суворі, та рифи стирчали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 108);  * Образно. Східна околиця неба жевріла..; ширше розходилися понад землею золоті язики, підлизували знизу дрімливі скелі хмар (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 433);  * У порівняннях. Половчиха тримала хату в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі (Юрій Яновський, II, 1958, 191); Радянський Союз непохитною скелею стоїть на сторожі миру в усьому світі (Павло Тичина, III, 1957, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 259.

Коментарі (0)