СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до скеля. Весело сонце
на сході вставало.., Скельна вершина огнем золотилась
(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 304); Василько знав: як перейти
скельне каміння, там буде долинка (Агата Турчинська, Зорі.., 1950,
8);
// Який виникає в скелі, утворюється в скелі чи
скелею (скелями). Скельна печера;
// рідко. Вкритий
скелями, із скелями. Маленький хлопець жав серпом
пшеницю, А за Сумбаром вже лежав кордон. Цей хлопчик,
певне, теж глядів границю, Щоб не проліз двоногий
скорпіон Сюди, у скельні ці його долини (Агата Турчинська, Земле
моя.., 1961, 48);
// Який живе або росте серед скель,
на скелях. Скельні мікроорганізми концентрують на
поверхні каміння такі елементи, як кальцій, калій,
фосфор, сірку, магній, мідь (Український ботанічний журнал, XVII, 6,
1960, 81).
▲ Скельний дуб, бот. — вид дуба, який зустрічається
в Криму, Придністров'ї і Прикарпатті; Скельний
живопис — стародавні зображення на скелях, окремих
каменях та на стінах печер. Скельний живопис і пластичні
зображення дали могутній поштовх розвиткові здатності
порівнювати й зіставляти, аналізувати й синтезувати,
показали, що можна відділити частину від
цілого (Наука і життя, 9, 1969, 19).
2. Який складається з твердих гірських порід;
кам'янистий. Для спорудження Дніпровської
гідроелектростанції треба було.. вийняти до 3 млн. куб. м скельного
і земляного ґрунту (Історія УРСР, II, 1957, 308);
// Який
провадиться в кам'янистому ґрунті. Скельні роботи;
// Признач. для робіт у кам'янистому ґрунті. На
оголеному дні Вахшу.. почав працювати перший скельний
екскаватор (Вечірній Київ, 15.XII 1966, 1).