в означеннях
Тлумачення, значення слова «схов»:

СХОВ, у, чол.

1. Дія за значенням сховати і сховатися. — Яри — це вже ліпше. Вони дають схов, дають затишок (Павло Загребельний, Спека, 1961, 326).
 Взяти на схов (до схову) — сховати, взяти для збереження. Не прогнала [дядина] Катрі й, узявши в неї гроші до схову, обіцяла навіть після смерті оддати їй свою хату з городом (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Віддати (здати, оддати і т. ін.) до схову (на схов, у схов) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. Присудили зараз віддати двадцять п'ять.., а останні віддали до схову старому унтерові (Панас Мирний, I, 1949, 226); Замкне [Марко гамазею], віддасть ключі на схов, все чинно та благородно (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 165); Камера схову [для багажу] — кімната, приміщення для тимчасового зберігання речей (на вокзалі, в універмазі і т. ін.). [Ольга:] Де ти подівся?.. Я туди, я сюди! ..Я до начальника станції,.. я в камеру схову, я на перон, я в багаж! (Іван Кочерга, II, 1956, 315); Новий залізничний вокзал щойно почав діяти.. До послуг пасажирів.. автоматична камера схову для ручного багажу (Радянська Україна, 18.II 1972, 4); На схові — на збереженні, зберігається. [Іван:] Багато заробив? [Семен:] Вісімдесят приніс! [Іван:] Ого! Та в Одарки з півсотні на схові (Марко Кропивницький, I, 1958, 66); — Вірші Лесі Українки. Візьми, Сашко.. Нехай буде у вас, на схові, як повернуся — віддаси (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 56).

2. Потаємне, не відоме для інших місце, де що-небудь ховають. Витягла [Марія] зі схову невеличкий вузлик і почала його обережно розв'язувати (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 88); Показувала [голота] їм таємні схови, де багаті ґазди переховували вгодованих, призначених на заріз свиней (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 19); Вглиб вона дому пішла з жінками.. Аж у комору, де в схові скарби владареві лежали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 353);  * Образно. Пронизливо-доскіпливий погляд її починає тривожити його, щось викликає із сховів його життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147).

3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; укриття. Сумно старчиха бреде, Спиною світить, під вікнами тулиться, Схову нема їй ніде (Павло Грабовський, I, 1959, 606); Недруг не знайде ніде Перед розплатою схову (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 10); — Не йди, зостанься тут. Є схови серед скель. Вночі я справлю твій стовеслий корабель (Микола Зеров, Вибр., 1966, 26); Олексій вискочив із свого схову і, обігнувши санаторій зліва, почав підійматись крутими стежками через густі зарості вгору (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 171); Ластівки летіли в тучу, голуби до схову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 327);  * Образно. Не сміючи своїм озваться словом, Трудящий люд жив роки і віки, І думка тліла під глибоким сховом (Максим Рильський, II, 1956, 18);
//  Споруда, пристосування і т. ін. для захисту від кого-, чого-небудь. Без крику падали поранені; мінометники, перескакуючи від схову до схову, уже з'єдналися з штурмовиками (Олесь Гончар, III, 1959, 286); Йдуть хлопці в лоб. Григорій сам До вражих сховів пройде тилом (Микола Бажан, I, 1946, 150); Він [учитель] просто з лісу, з партизанських сховів, Прийшов у клас, змарнілий, в бороді (Валентин Бичко, Простота, 1963, 111).
 Під сховом чого — під прикриттям чого-небудь. Він знав вірну ціну клятьбі богобійній Купців, корчмарів і яриг,.. В судів і крамниць колотнечі постійній, Під сховом солом'яних стріх (Микола Бажан, Роки, 1957, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 889.

Коментарі (0)