СХРЕЩУВАТИСЯ, ується, недок., СХРЕСТИТИСЯ, схреститься, док.
1. Перетинаючись один з одним,
розташовуватися хрестом, хрест-навхрест; перехрещуватися.
Столиця Хозарської держави Ітіль, поблизу гирла
Волги, була великим торговим містом, в якому
схрещувалися торгові шляхи, що йшли з Заходу і Сходу
(Історія УРСР, I, 1953, 42); Схрестилися, закам'яніли
невсипущі руки, що за свого життя так жваво рвалися
до роботи (Панас Мирний, V, 1955, 316);
// Виходячи з
різних точок, стикатися, зустрічатися в одному місці.
Кулеметні черги схрещувалися з двох боків саме на мосту
(Іван Ле, Право.., 1957, 121); Там, де річка схрещувалася
з степовою балкою, день і ніч збурював воду своїми
здоровенними колесами водяний млин (Спиридон Добровольський, Очаківський
розмир, 1965, 28); Бійці першого батальйону ще звечора
залягли дугою попід перевалом.. Вогні знизу і зверху
схрестились, накриваючи перевал (Олесь Гончар, III, 1959,
111); * Образно. Це була звичайна селянська хата. Але
тут, на клаптику землі, під сірим дахом схрещувались
нитки життя багатьох людей (Семен Скляренко, Карпати, II,
1954, 216).
♦ Очі (погляди і т. ін.) схрещуються (схрещувалися,
схрестилися): а) двоє дивляться в очі один одному
(перев. із злобою, вороже). — Так от ти який! — А ти ж
думав! Очі їх схрестилися, мов мечі (Іван Цюпа, Назустріч..,
1958, 408); Погляди Підіпригори і Бараболі схрестились,
і вони одразу почули один до одного гостру неприязнь
(Михайло Стельмах, II, 1962, 61); б) (на кому) чиїсь
погляди з усіх боків звертаються, спрямовуються на
кого-небудь; хтось став об'єктом загальної уваги. Він
відчуває, як на ньому схрещуються десятки поглядів
(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 50); На ньому схрещувались
..колючі промені очей (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 173);
Схрещувалися (схрестилися) дороги (доріжки, стежки і
т. ін.) чиї — хто-небудь із кимсь зустрічався в
одному місці, мав якісь стосунки. В цім місті вишневім
колись Дороги наші схрестились (Іван Вирган, В розповні
літа, 1959, 126); — Аж ось де схрестились наші
доріжки. Тільки ти не вмирай. Дай мені помучити тебе...
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 537); Схрещуються (схрещувалися,
схрестилися) багнети (мечі, шаблі, списи і т. ін.):
а) (з чим і без додатка) розпочинається, ведеться битва,
бій. Російські багнети схрещувались з яничарськими
ятаганами (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 346); Мечі
схрестилися, і з них посипалися іскри (Антон Хижняк, Д.
Галицький, 1958, 123); Брязкаючи, схрестилися шаблі,
лунали постріли (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 365); Вдарили
копита, шаблі схрестились... (Володимир Сосюра, II, 1958, 424);
б) (чиї, які) хто-небудь вступає в гостру суперечку,
полеміку з кимсь. Це була б така собі невимушена
розмова простого монтера з главою міста, але водночас
схрестилися б мечі двох політичних супротивників:
комуніста й антикомуніста (Павло Загребельний, Європа. Захід,
1961, 147); Критичні списи не раз схрещувалися над
сторінками повістей Ігоря Муратова, читачі вливали
свої голоси у жваві суперечки (Радянське літературознавство, 11, 1965, 10).
2. біол. Піддаватися схрещуванню (у 2 знач.). Рослини, які в ботанічному відношенні надто далеко стоять одна від одної, не можуть схрещуватись (Юним мічурінцям.., 1955, 38); Мічурін нахилився над молодою рослиною, замислений і сумний, наче лікар над хворою дитиною. — Ні! До персика нам, видно, ще далеко. Сашо, запиши: дикий мигдаль з персиком не схрещується (Олександр Довженко, I, 1958, 420).
3. перен. Змішуватися, зливатися в одне ціле. Полетіли розпачливі вигуки, схрещуючись і покриваючи один одного (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 415); Надвечірній м'який світ з віконець і.. одсвіт од печі примхливо схрещуються на ледь-ледь довгастому ніжно-смаглявому і досі красивому обличчі Марії (Михайло Стельмах, I, 1962, 305); Бомби падали на полі, свист їх польоту і гуркіт вибухів зливалися з важким гудінням, що схрещувалося над кручею (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 429); Вітри і сніг схрестились в чорнім полі, Земля у ранах кволиться навкруг (Михайло Стельмах, V, 1963, 46).
4. тільки недок., біол. Пас. до схрещувати 2.