СХРУ́МАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. З'їсти щось із хрумкотом. Причепиться [Харитина] до Мотрі, чого вона така біла: — Що це ви, кумо, чи крейдою, чи борошном притрушуєтесь? ..Як би хто замість сахару не схрумав, бо як біле, то й солодке! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 259); Зварилась дрохва.. Безбородий дрохву тую схрумав (Іван Нехода, Казки.., 1958, 42).