СХИ́БЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Помилковий, неточний, неправильний. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (Іван Франко, VI, 1951, 9).
2. на кому — чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.
СХИ́БЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Помилковий, неточний, неправильний. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (Іван Франко, VI, 1951, 9).
2. на кому — чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 882.