в означеннях
Тлумачення, значення слова «схилений»:

СХИ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до схиляти. Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі (Леся Українка, I, 1951, 54); Забейко, схилений над нею, не вважився доторкнутися своєї дитини (Ірина Вільде, Наші батьки.., 1946, 39); Голова його була схилена, а лампочка висіла низько над столом (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 120); Побачила [Ганна Михайлівна] тільки вузьку спину і плоску потилицю, трохи схилену набік (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 187); Вітрами схилена сосна До самої землі, Мов туго напнута струна, Бринить у ранній млі (Валентин Бичко, Простота, 1963, 14).

2. у знач. прикм. Який схилився, роблячи що-небудь; який зігнув верхню частину тулуба. Схилений виноградар копається в ситій землі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 409); Він зупиняє погляд на схиленій постаті Супруна Фесюка (Михайло Стельмах, II, 1962, 108);
//  Який спустився донизу, перекосившись від часу, від своєї ваги і т. ін. Стоїть схилена хата, Наче баба горбата (Євген Фомін, Вибр., 1958, 228); Ти.. так мене чекав, а я й не знав, що ти мене давно зміняв на темну домовину, зміняв мене давно на схилені хрести... (Володимир Сосюра, I, 1957, 261).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 883.

Коментарі (0)