СХИЛЯ́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням схиляти і схилятися.
2. Почуття глибокої поваги до кого-, чого-небудь, захоплення кимсь, чимсь. Тоді я помітив, що батько й син ставилися до Тичини з особливою пошаною, рівною глибокому схилянню перед його талантом (Терень Масенко, Роман.., 1970, 76); Схиляння перед формалізмом і абстракціонізмом — це ніщо інше, як відступництво від принципів партійності і народності радянської літератури і мистецтва, від марксизму-ленінізму (Радянська Україна, 9.IV 1963, 2).
3. Низькопоклонство перед ким-, чим-небудь. Боротьба з рутинерством, догматизмом, схоластикою, схилянням перед усім іноземним інкримінувалась У шинському як боротьба проти релігії і церкви, як політична неблагонадійність (Радянська Україна, 2.III 1974, 2); Сальви на його честь,.. схиляння, урочисті пишні зустрічі — все приймалося Наполеоном як цілком заслужене (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 58).