СХИЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., СХИЛИТИСЯ, схилюся, схилишся, док.
1. Змінювати своє пряме
положення на похиле, нагинаючись, опускаючись. Делікатні
гілки смерек-ялин схиляються вниз (Нечуй-Левицький, II,
1956, 415); Дуби схилялися над урвищем, і вітер збивав
на них зелену піну (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 434); Варвара вже
не сміялась. Лиш груди в неї все ще скакали, а голова
схилилася низько (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 172); Вона [чаша]
важко схилилась набік і впала на підлогу (Олесь Донченко, III,
1956, 61); Величезна залізобетонна будівля.. тільки
схилилася набік на розтрощених [бомбою] колонах
(Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 19);
// на кого — що, над ким —
чим, до кого—чого. Змінюючи пряме положення на
похиле, притулятися, наближатися до кого-, чого-небудь
або спиратися на когось, щось. Уляна теж схиляється
до малюнка, придивляється до нього (Михайло Стельмах,
I, 1962, 145); Сидить батько кінець стола, На
руки схилився, Не дивиться на світ божий: Тяжко
зажурився (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); Старі ж радяться з
сватами, а Данило схилився до мене близенько (Марко Вовчок,
I, 1955, 63); Коло стола.. сидить молода дівчина; вона
схилилась над шиттям (Леся Українка, III, 1952, 473); Мотря
мовчки сиділа, схилившись на Христю (Панас Мирний, IV,
1955, 165); Вона підійшла і схилилася над Юрою (Юрій Смолич,
II, 1958, 7); Самотній чабан з далекого берега,
схилившись на гирлигу, дививсь, як шалапутна ота
дівчина море перебродить (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 225);
// Згинаючись, нахилятися. Батько скидає піджак,
сорочку, під перезується рушником і схиляється над
водою (Олесь Донченко, V, 1957, 15); Палиця випала з його руки,
і він швидко схилився, щоби підняти її (Іван Франко, VII, 1951,
17); Черниш бачив, як упав Брянський, але не зупинився,
і ніхто не зупинився. Всі, схилившись, мчали вперед,
і всі щось кричали в диму й чаді (Олесь Гончар, III, 1959, 119);
Михайло схилився, підняв гроші, стояв і дивився на
батькове обличчя, наче намагався вгадати, що трапилося
з няньом (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 71);
// Робити
уклін на знак привітання, поваги. [Хуса:] Ти, значить,
зрадила мене, що хочеш розлуку брати? ..
[Йоганна (схиляється перед ним):] Ні, мій мужу й
пане, прошу тебе, забудь мені те слово (Леся Українка, III,
1951, 164); Зразу ж я дав зрозуміти, хто я, і тиранові
слуги Переді мною схилились (Микола Зеров, Вибр., 1966, 305).
Голова схиляється (схилилася) на груди — голова
нахиляється так, що торкається грудей. Кутузов важко
зітхнув, голова схилилася на груди (Панас Кочура, Золота
грамота, 1960, 297); Схилятися (схилитися) на коліно (на
коліна) — опускатися, ставати на коліно (на коліна).
Швидко підходить [Гаральд] до Інгігерди і схиляється
перед нею на одне коліно (Іван Кочерга, III, 1956, 25); Потім
він знайшов убитого Ван-Ліна під кедром і схилився
перед ним на коліна (Олександр Довженко, I, 1958, 124).
♦ День схиляється (схилився) [до вечора (на вечір)] —
кінчається: день, настає вечір. День тим часом
схиляється до вечора, надходить умовлена година (Юрій Яновський,
II, 1958, 205); День схиляється на вечір, По ярах синіє
мла (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 37); Схилився тоскно
день над баштами Версаля (Володимир Сосюра, I, 1957, 281);
Сонце схиляється (схилилося) на захід (до Обрію, надвечір
і т. ін.) — сонце сідає, спускається до обрію. Уже
сонце схилялось на захід, як прибули з ярмарку Кость
та Настя (Степан Васильченко, II, 1959, 192); Сонце схилялось надвечір
(Яків Баш, Надія, 1960, 155); Сонце вже зовсім схилилось
до обрію (Юрій Збанацький, Доля, 1961, 31); Сонце вже геть
схилилося з полудня, коли з високого верха в тухольську
долину спускалося знайоме нам ловецьке товариство
(Іван Франко, VI, 1951, 23).
2. перед ким — чим, перен. Підкорятися, переставати
чинити опір кому-, чому-небудь; визнавати чию-небудь
волю або якусь силу і т. ін. Ще раз схиляється
Хо перед силою, вищою й сильнішою від сили страху
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 175); Погляньте: на борню Радянська
йде Країна, Народів дружбою велика і міцна, І воля
Партії веде її орлина, І перед ворогом не схилиться
вона! (Максим Рильський, II, 1960, 181); Не міг він стерпіти,
щоб жінка і дружина його не схилилась перед ним, —
це принизило б його (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка,
1952, 306); В'язні не втрачали надії вирватися на
свободу, не схилялися перед жорстокою долею (Антон Хижняк,
Тамара, 1959, 209);
// Визнавати чий-небудь авторитет,
виявляти глибоку повагу до когось, чогось. — Схиляюся
покірно перед твоїм фінансовим генієм (Борис Грінченко, II, 1963,
40); [Ромодан:] Коли людина занадто схиляється
перед авторитетами, це зв'язує її волю, навіть
породжує боягузтво та потворне чинопочитання (Олександр Корнійчук,
II, 1955, 304); Не лише молоді, а й Вишня, Дніпровський,
Йогансен схилялись перед талантом Куліша (Терень Масенко,
Роман.., 1970, 113).
3. до чого, перен. Надавати перевагу чому-небудь,
визнавати, приймати щось (певну думку, переконання,
спосіб дій і т. ін.). ..пролетаріатові вигідно підтримати
ту частину буржуазної демократії, яка схиляється
до революційного способу дій, а не торгашества.. (Ленін,
11, 1970, 176); Обмеженість і вузькість літературного
життя.. примусили мене все більше і більше схилятися
до кінематографії як до наймасовішого, найдемократичнішого
мистецтва (Олександр Довженко, I, 1958, 19); Рослинний
орнамент індійського килима тяжіє до живої природи,
рослинний орнамент наших народів схиляється до символіки,
він більш геометризований і стилізований (Іван І. Волошин,
Дні.., 1958, 30); Астрофізики схиляються до думки про
те, що енергія квазарів має гравітаційну природу (Комуніст України, 3, 1970, 28); В останні роки радянські вчені
дедалі більше схиляються до висновку, що процес
становлення нової української літератури починається не
з видання «Енеїди», а дещо раніше — з середини
XVIII ст. (Радянське літературознавство, 5, 1968, 55).
Схилятися (схилитися) на бік (рідко на руч, на користь)
кого, чий, чию — надавати перевагу кому-небудь,
приставати до чиєїсь думки, підтримувати когось.
Гадки розділилися. Йон з Прохірою стояли на першому
проекті та покладали надію на службу божу; Маріцца
схилялася на Йочів бік (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275); Громада
почала схилятися на руч Грицькову (Панас Мирний, III, 1954,
50); Улас, що насумрено слухав ті суперечки, в рішучу
хвилину, коли збори схилялися на користь Гната, подав
і від себе слово (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 249).
♦ Серце (серцем) схиляється (схилиться) до кого-чого
— хто-небудь прихильно ставиться до когось,
чогось. [Мар'яна:] Та воно якось і кохать простого
парубка не пристало тепер; до козаків скорій серце
схиляється (Степан Васильченко, III, 1960, 11); Нині до мислі правдивої
серцем уважним схилися: Знання нове намагається
слуху твого доступитись (Микола Зеров, Вибр., 1966, 189).
4. на що, до чого, перен. Давати згоду на що-небудь; піддаючись умовлянням, переконанням, приставати на щось. Схилялася на Жигайову пропозицію тільки Ганна Федорівна (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 72); Він радив.. оглянути дівчину.. Дехто потакував йому, і навіть Прохіра, щоб вийти з прикрого становища, схилилася до Йочового способу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 277).