в означеннях
Тлумачення, значення слова «схитрувати»:

СХИТРУВА́ТИ, ую, уєш і розм. СХИТРИ́ТИ, рю, риш, док. Виявити хитрість, вдатися до хитрощів. Своїми розповідями про спостереження над життям бджіл він-то найбільше й допікав Павлові. Павло, як гість, мовчки терпить, звичайно, хіба що схитрує якось (Андрій Головко, II, 1957, 409); Коли Ленкіну стало сутужно, він схитрував (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 126); — А до прикладу кажучи, що то за сума? — ухопились за слово майстри. — Сума незначна. П'ятсот карбованців, — схитрував я й собі. Насправді було асигновано на огорожу тисячу (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 59); Діло навіть не у грошах [для злодія], а в тому, як ти схитрив чи вирвався на чисте, оминувширізні пастки (Михайло Стельмах, II, 1962, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 887.

Коментарі (0)