в означеннях
Тлумачення, значення слова «скільки»:

СКІ́ЛЬКИ, ко́х, займ., числ., присл.

1. займ. пит. Уживається при запитанні про кількість кого-, чого-небудь. — А скільки їй літ? — знов перебила пані (Леся Українка, III, 1952, 646); — Скільки ще годин їхати? — поцікавився Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 143).

2. займ. означ. Уживається на позначення неозначеної великої кількості кого-, чого-небудь, великої міри чогось (перев. в окличних реченнях). Скільки їх смілих, відважних борців.. Зрана лягло в домовину! (Павло Грабовський, I, 1959, 531); Скільки вона горя прийняла від тих самих панів, на котрих робить..! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 97); Скільки ж казок про нас [богунців] перекажуть, скільки пісень проспівають про нас! (Олександр Довженко, I, 1958, 188).
Скільки літ, скільки зим див. літо.

3. у знач. присл. Наскільки, як, у якій мірі. Поважав же і він її скільки міг, і любив її, як свою душу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 24); Турок дає землю — займай скільки твоя сила. Вона про це довідне знає од людей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 342);
//  Дуже багато. — Чому ви, матусю, свого Чіпки не ожените? .. — Хіба б же я, доню, не оженила його? Казала скільки, не хоче! (Панас Мирний, I, 1949, 325); Бідна мати! Скільки вона зараз передумає! А він лежить у спокійній землянці (Олесь Гончар, III, 1959, 26).
Скільки видно; Скільки ока — далеко навкруги, до самого горизонту. Брижувата широка течія річки на мить освітилася, вкрита, скільки видно ліворуч і праворуч, плотами, човнами і човниками (Олесь Гончар, III, 1959, 351); Скільки ока — Дніпро перед нами лелів І байдуже котив свої хвилі (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 110); Скільки влізе див. влазити; Скільки душа забажає (захоче і т. ін.) див. душа; Скільки є (було) духу див. дух; Скільки [є (було, маю, маєш, стає, ставало і т. ін.)] сили див. сила; Скільки завгодно див. завгодно; Скільки засягнути (засягти) див. засягати; Скільки оком захопиш (зглянеш, кинеш, окинеш, скинеш, сягнеш, докинеш і т. ін.) див. око 1, докидати 2; Скільки око сягає (дістає, згляне, охоплює і т. ін.) див. око 1. Скільки хочеш див. хотіти.

4. числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кілька 2. Громада знову розсипалась на скільки куп (Панас Мирний, III, 1954, 49); Надходить [Зет] з величезною брилою камінною, гучно кидає її на землю .. і розбиває великим клевцем на скільки куснів (Леся Українка, I, 1951, 446); Люба мамочко! .. Як приїхала пані Броніслава, то скільки днів не можна було ні до чого прийнятись (Леся Українка, V, 1956, 14).
Через скільки часу, діал. — через деякий час; згодом. Через скільки часу приходе [приходить] Харишина (Панас Мирний, I, 1954, 84).

5. займ., присл. Уживається в значенні сполучного слова: а) у підрядних реченнях додаткових. Навряд чи хто знав і коли-небудь узнає, скільки їх, безіменних героїв, у ці штурмові години.. назавжди пішли в провалля Сиваша (Олесь Гончар, II, 1959, 419); б) у підрядних реченнях способу дії. Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала у високі кучугури снігу (Панас Мирний, IV, 1955, 305); в) у підрядних реченнях міри або ступеня (часто із співвідносним словом стільки у головному реченні). Дехкани розступилися, скільки було можна в такій тісноті, а злі обличчя баїв лишилися непорушними (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 103); Хлібороби району не пошкодують сил, щоб країна одержала стільки гречки, скільки потрібно (Радянська Україна, 2.III 1961, 2); Мар'ян не стільки почув, скільки догадався. про що говорить Плачинда (Михайло Стельмах, I, 1962, 27); г) у підрядних означальних реченнях. — Моя мати була.. гарна з лиця, краща од усіх молодиць, скільки я бачила їх на світі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 174); д) у підрядних реченнях часу. — Скільки живу я на світі, не чув я, пани-браття, щоб козак покинув де чи продав як-небудь свого товариша (Олександр Довженко, I, 1958, 255); е) у підрядних допустових реченнях. — Старі люди скільки живуть, а такого не бачили (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 202); Скільки вони не йшли, трясовина не кінчалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 268.

Коментарі (0)