в означеннях
Тлумачення, значення слова «скінчення»:

СКІ́НЧЕННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. скінчити, скінчати і скінчитися, скінчатися. З заспокоєним серцем, повним надії на щасне скінчення справи своєї, повертав Семен з Межибожа додому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125); Молодий хлопець був гімназист, що по скінченню курсу пару день пробув десь у знайомих близько Будапешта (Іван Франко, III, 1950, 215); Музика грає, весільні пісні співають. По скінченні пісні козачок (Карпенко-Карий, II, 1960, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 270.

Коментарі (0)