СКЛАД 1, у, чол.
1. Відповідно обладнане місце,
будівля або приміщення для зберігання чого-небудь
(продуктів, матеріалів і т. ін.). Схопив Іван.. мішок
із житом і затаскав його до свого складу (Лесь Мартович, Тв.,
1954, 359); Мазуренко сказав [Тані] іти на склад, вона
пішла і одержала теплого нового ватника й.. теплі
чобітки (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 246);
// чого, з
чого. Велика кількість яких-небудь предметів, продуктів.
матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному
місці; запаси чого-небудь. Під навісом Антон утворив
цілий склад з возів, плугів та борін (Степан Чорнобривець, Потік..,
1956, 295); Жив він коло костьолу.., де Синєвідські бойки
мали склади своїх товарів (Петро Колесник, Терен.., 1959, 154).
♦ Здавати на склад що — переставати займатися
чим-небудь; забувати, визнавати непотрібним. Тяжко
було розставатися із мрією стількох літ, здавати на
склад усю свою діяльність (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 375).
2. кого, чого, з означ. Сукупність окремих частин, які
утворюють що-небудь ціле. Відповідно до змін у галузі
економіки нашої країни змінився і класовий склад
населення СРСР (Павло Тичина, III, 1957, 57); Діброви
відзначаються різноманітністю породного і видового складу
(Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 14);
// Сукупність
людей, що утворюють який-небудь колектив, якусь
організацію. — Я думаю, що новий склад сільради покаже
себе краще, ніж це було за Чорногуза... (Іван Микитенко,
II, 1957, 362); Виростав і міцнішав наш театр і
художнім складом, і самим репертуаром (Юрій Смолич, Театр..,
1940, 85); Для підвищення кваліфікації треба систематично
вчитися.., причому не тільки керівному складу
і спеціалістам колгоспу, але й колгоспному активу,
ланковим і рядовим колгоспникам (Колгоспник України, 9, 1959,
7);
// Сукупність певних елементів, що входять у яку-небудь
хімічну сполуку, речовину і т. ін. Давно відомо,
що хімічний склад рослин змінюється залежно від
природно-кліматичних та географічних умов (Хлібороб України, 2, 1966, 34); Людська кров не однакова. Її склад
буває різний (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 202).
Входити до складу (у склад) — бути складовою частиною
чого-небудь. До таких народностей, які без жалю
душила Австро-Угорщина, належали й слов'янські
народи, що входили до складу імперії (Вітчизна, 5, 1956, 139);
П'ятнадцять рівноправних соціалістичних республік
входять до складу Радянського Союзу (Іван Цюпа, Україна..,
1960, 82); Орати (оратися) в склад — орати зсередини
ділянки, так що скиби землі лягають усередину. Він
у шістнадцять літ, хоч і жив у селі, не знав, як це
ореться в склад,.. не вмів викласти снопи на возі (Юрій Мушкетик,
Чорний хліб, 1960, 71); Особовий склад див. особовий;
Персональний склад див. персональний; У (в) [своєму]
повному складі; Усім складом — цілком, весь, повністю.
В степу біля тракторного вагончика виробнича
нарада. Бригадири польових бригад, колгоспники, у
повному складі ланка Оксани (Андрій Головко, I, 1957, 430);
До Каховки загін підходив уже в своєму повному складі
(Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 381); У складі: а) кількістю
в... [Перший:] По дорозі проведено осоавіахімівську
[тсоавіахімівську] роботу. Команда в складі трьох
чоловік здорова (Іван Микитенко, I, 1957, 482); б) як складова
частина. Він у складі експедиції Жилінського пройшов
тисячі верст по степах Новоросії у пошуках води
(Олесь Гончар, Таврія, 1952, 247).
▲ Закон сталості складу, хім. — один із основних
законів хімії, який полягає в тому, що кожна хімічна
сполука складається з тих самих елементів незалежно
від способу її одержання. Закон сталості складу був
результатом багаторазових аналізів різних хімічних
сполук (Загальна хімія, 1955, 33); Склад злочину, юр. —
сукупність встановлених кримінальним законом ознак,
що визначають певну дію, вчинок і т. ін. як злочин;
Словниковий склад, лінгв. — сукупність слів якоїсь
мови. Основним завданням курсу сучасної української
мови є вивчення її граматичної будови.., фонетичної
системи і словникового складу (Курс сучасної української літературної мови, 1, 1951, 3).