в означеннях
Тлумачення, значення слова «складач»:

СКЛАДА́Ч, а, чол.

1. Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь. Пишу мало, так що не можу задовольнити замовлення на вірші від складачів альманахів, яких багато лаштується (Володимир Самійленко, II, 1958, 469); Складач карти, яка відбиває віддалений від нас період — X—XIII ст. ст., оперує не досить численними і не завжди виразними свідченнями письмових джерел (Наука і життя, 4, 1972, 36); Живі голоси українських боянів, складачів і виконавців епосу, зафіксовані видатним ученим [Ф. Колессою], можуть пролунати й через півстоліття (Літературна Україна, 28.VII 1967, 2).
Складач поїздів — той, хто формує, складає ешелони, поїзди. Ми часто спинялися, чекаючи сигналів від зчіплювача вагонів і складача поїздів (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 56); Новий рік на Південній залізниці почався дощем і відразу ж ускладнив роботу стрілочників, машиністів, бригад складачів поїздів (Радянська Україна, 3.I 1971, 1).

2. друк. Робітник друкарні, що здійснює набір (у 3 знач.). Влаштувавшись складачем у друкарні, Денис Дорошко знову поринув у роботу (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 276.

Коментарі (0)