в означеннях
Тлумачення, значення слова «складчина»:

СКЛА́ДЧИНА, и, жін. Внесення грошей, продуктів і т. ін. на яку-небудь спільну справу, а також все, зібране таким чином. Аби тільки субота, то вже повна хата наб'ється послухати, як гратимуть [музики]; слухають-слухають та й іноді і складчина почнеться (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 156); — Давайте складчину зробимо, — повеселішав Охрім. — Ваше сало, а мій хліб (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 288).
 У (в) складчину — разом, спільно; на спільні кошти. [Юрко:] Поки що прикупили ми у складчину з Павлом до батьківських наділів ще сім (Марко Кропивницький, III, 1959, 217); Строкарі дістають свої копійки, в складчину беруть горілку (Михайло Стельмах, I, 1962, 195).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 279.

Коментарі (0)