СКЛА́ДНИ́К, складника, чол. Складова частина чого-небудь. Биття вважалося тоді в Дрогобичі неминучим складником педагогії, а особливо елементарної (Іван Франко, IV, 1950, 225); З розвитком науки на порядок денний стала проблема вивчення будови складників матерії — молекул, атомів, ядер (Наука і життя, 11, 1965, 4).