в означеннях
Тлумачення, значення слова «склепляти»:

СКЛЕПЛЯТИ, яю, яєш і рідко СКЛЕПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКЛЕПИТИ, плю, пиш; мн. склеплять; док., перех. Зводити впритул, з'єднувати, стулювати, закривати (уста, очі, повіки і т. ін.). Пробував я його [кота] гладити по спині. Ще міцніше очі склеплював і тільки мурчав від задоволення (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 94); Румлер склепав повіки і сидів так кілька хвилин (Натан Рибак, Час.., 1960, 23); Батько випростався і міцно склепив очі (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 11);
//  Змушувати стулювати, закривати (повіки, уста, очі і т. ін.). Остап лежав на очереті й почувавсь ослабленим.. Не то сон, не то забуття склепляло повіки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 358); Німа мовчазність, що наступав після гіркого плачу, найшла на неї, склепила уста, скувала серце і душу (Панас Мирний, III, 1954, 359); Легенька втома склепила мені вії (Степан Васильченко, II, 1959, 331); Над лобом він намацав величезну гулю, пухлина від неї склепила очі (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 21).
Не склепляти (склеплювати, склепити) очей (очі, віч, вії) — не спати, не могти заснути. Дрімала лише куховарка, а Докія й очей не склепляла (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81); Тільки десь гармонія Плаче цілу ніч, Гармоніст закоханий Не склепляє віч (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 136); Ніхто не бачив, як цілими ночами сидів, не склеплюючи очей, Заремба над аркушами паперу (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 24); Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (Петро Панч, II, 1956, 508); Знав напевне він, що до самого ранку не склепить очі в тривозі (Андрій Головко, II, 1957, 572); Склепляти (склеплювати, склепити) очі — засипати. Не стелившись, полягали спати, але чи склепив хто очі на часинку? (Андрій Головко, II, 1957, 168); Лише перед світанком склепила [Марійка] очі, але зараз же і прокинулась (Олесь Донченко, V, 1957, 432).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 280.

Коментарі (0)