в означеннях
Тлумачення, значення слова «скло»:

СКЛО, а, сер.

1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука і життя, 12, 1957, 4); Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20);  * Образно. За бортом ритмічно коливалося м'яке гнучке скло заснулого моря (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 284);  * У порівняннях. Повітря дрижить над землею розтопленим склом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 28).

2. Виріб із такої речовини. Керосинова невеличка лампа без скла блимала на столі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 25); Лікар знімає пенсне і обережно протирає скло хусточкою (Олесь Донченко, II, 1956, 78); Увійшов командуючий і зупинився, злегка торкаючись довгими й худими пальцями товстого скла, що закривало стіл (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 86);
//  Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін. Дзвеніло скло вікон (Іван Франко, XIII, 1954, 75); Хата простора, чиста: кругом стін липові лави..; по стінах під склом картини (Панас Мирний, I, 1949, 330); Катря аж лицем притулилась до скла, щоб розглянути, а може, й пізнати [Федя] (Андрій Головко, II, 1957, 386); Вони цілими юрбами тиснуться до скла розкішних вітрин (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 37);  * У порівняннях. Море стояло тихе і гладеньке, як скло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 229); Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 20).

3. збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини. Селяни великою купою стали обіч, скоса поглядаючи то на машину, то на шатро, з котрого неслися приємні запахи холодного печива та брязкіт.. скла (Іван Франко, II, 1950, 367); Художнє скло — наймолодша галузь декоративного мистецтва західних областей УРСР (Народна творчість та етнографія, 5, 1964, 43); Вже на кухні говорила [Марійка], зітхаючи під брязкіт скла: — Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 331);
//  Окремі шматки, осколки таких виробів. В першому покою, на кам'яному помості, було розкидане скло од битих пляшок, кістки (Олекса Стороженко, I, 1957, 145); Під ногами тріщало скло посічених кулями дзеркал (Олесь Гончар, III, 1959, 273);  * У порівняннях. Піщані грудочки сухо тріщать під моїми чобітьми, наче бите скло на зубах (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 10).
Вітрове скло — переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього. Він помітив, що в кабіні було чисто і охайно, над вітровим склом висів портрет якоїсь дівчини (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 121); Водомірне скло див. водомірний; Кварцове скло див. кварцовий; Лобове скло; Оглядове скло — переднє скло в машині, признач. для огляду дороги. По землі неслися оті важкі хмари, зриваючи замети й кураї, засліплюючи лобове скло автомашини та збиваючи.. із шляху (Іван Ле, Право.., 1957, 249); Матове скло — непрозорий різновид скла молочного кольору. Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав правити завідувачеві лабораторій за кабінет (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 16); Під сходами невеличкі двері, верхня частина яких з матового скла (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 509); Оптичне скло див. оптичний; Органічне скло див. органічний; Предметне скло див. предметний.
Чистий, як скло див. чистий; Як скло — бездоганний у моральному відношенні. Було п'є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 101); Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Тарас Шевченко, II, 1963, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 284.

Коментарі (0)

СКЛО... Перша частина складних слів, що відповідає слову скло у 1 знач. і скляний у 1 знач., напр.: склоблок, склобрус, скловиріб, скловиробництво, склодріт, склозавод, склопровід і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 284.

Коментарі (0)