СКЛО, а, сер.
1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука і життя, 12, 1957, 4); Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20); * Образно. За бортом ритмічно коливалося м'яке гнучке скло заснулого моря (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 284); * У порівняннях. Повітря дрижить над землею розтопленим склом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 28).
2. Виріб із такої речовини. Керосинова невеличка
лампа без скла блимала на столі (Нечуй-Левицький, II, 1956,
288); На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим
склом (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 25); Лікар знімає пенсне
і обережно протирає скло хусточкою (Олесь Донченко, II,
1956, 78); Увійшов командуючий і зупинився, злегка
торкаючись довгими й худими пальцями товстого скла,
що закривало стіл (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 86);
// Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні
рами, вітрини, а також у рамки для кращого
збереження фотографій, творів живопису і т. ін. Дзвеніло
скло вікон (Іван Франко, XIII, 1954, 75); Хата простора,
чиста: кругом стін липові лави..; по стінах під склом
картини (Панас Мирний, I, 1949, 330); Катря аж лицем
притулилась до скла, щоб розглянути, а може, й
пізнати [Федя] (Андрій Головко, II, 1957, 386); Вони цілими
юрбами тиснуться до скла розкішних вітрин (Петро Колесник,
На фронті.., 1959, 37); * У порівняннях. Море стояло тихе
і гладеньке, як скло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 229); Хрумтить,
як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (Володимир Сосюра,
Солов. далі, 1957, 20).
3. збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини.
Селяни великою купою стали обіч, скоса поглядаючи то
на машину, то на шатро, з котрого неслися приємні
запахи холодного печива та брязкіт.. скла (Іван Франко, II, 1950,
367); Художнє скло — наймолодша галузь декоративного
мистецтва західних областей УРСР (Народна творчість та етнографія, 5, 1964, 43); Вже на кухні говорила [Марійка],
зітхаючи під брязкіт скла: — Невже я даром наварила,
невже даремно напекла? (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 331);
// Окремі шматки, осколки таких виробів. В першому
покою, на кам'яному помості, було розкидане скло од
битих пляшок, кістки (Олекса Стороженко, I, 1957, 145); Під
ногами тріщало скло посічених кулями дзеркал (Олесь Гончар,
III, 1959, 273); * У порівняннях. Піщані грудочки сухо
тріщать під моїми чобітьми, наче бите скло на зубах
(Петро Колесник, На фронті.., 1959, 10).
▲ Вітрове скло — переднє скло у машині, що
протидіє силі вітру та захищає від нього. Він помітив,
що в кабіні було чисто і охайно, над вітровим
склом висів портрет якоїсь дівчини (Василь Кучер, Трудна
любов, 1960, 121); Водомірне скло див. водомірний;
Кварцове скло див. кварцовий; Лобове скло; Оглядове
скло — переднє скло в машині, признач. для огляду
дороги. По землі неслися оті важкі хмари, зриваючи
замети й кураї, засліплюючи лобове скло автомашини
та збиваючи.. із шляху (Іван Ле, Право.., 1957, 249);
Матове скло — непрозорий різновид скла молочного
кольору. Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою
з дикту й матового скла, мав правити завідувачеві
лабораторій за кабінет (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956,
16); Під сходами невеличкі двері, верхня частина яких
з матового скла (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 509); Оптичне
скло див. оптичний; Органічне скло див. органічний;
Предметне скло див. предметний.
♦ Чистий, як скло див. чистий; Як скло — бездоганний
у моральному відношенні. Було п'є [Нечипір]
ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед
хазяїном (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 101); Нас тут триста,
як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Тарас Шевченко,
II, 1963, 8).