Словник української мови

СКОЇТИСЯ, скоїться, док. Зробитися, відбутися, трапитися (перев. про що-небудь погане); учинитися. Він дуже добре знає, що в лихові, яке скоїлось для Замфірової родини, немає його, Тиховичевої, вини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 218); Скоро весілля скоїлось, та не забарилось лихо (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 50); Відчуваючи, що в землянці скоїлось щось незвичайне, я вихопив із кобури наган.. і кинувся туди (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 91).
 Скоївся переляк див. переляк.