в означеннях
Тлумачення, значення слова «сколювати»:

СКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКОЛО́ТИ, сколю, сколеш, док., перех.

1. Скріплювати, з'єднувати що-небудь гострим предметом. Сколюючи шпильками своє розпушене і золотаве волосся, вона повернулася до мене (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 12); Вона голкою сколола пазуху сорочки й замотала на ній нитку (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 4).

2. Заподіювати собі рани гострим предметом у багатьох місцях. Ухопився [Хома], хоч і руки у кров сколов, за тернові кущі і став пробі кричати!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 250); На цій землі ще ніхто не зміг Дійти до квітів, не сколовши ніг (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 323);
//  Уражаючи кого-небудь чимсь гострим, наносити рани в багатьох місцях. — Я коза-дереза, За три копи куплена, Півбока луплена. Тупу-тупу ногами, Сколю тебе рогами (Українські народні казки, 1951, 39); — Кажуть, геть чисто штиками скололи [Тесленка]! — додав хтось. — А хіба ж вони [гайдамаки] люди! Звірюки! (Андрій Головко, II, 1957, 615).

3. Колючи, відділяти, знімати з поверхні шар чого-небудь. На тротуарах сколювали ломиками кригу мовчазні суворого вигляду чоловіки (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 90); Вздовж лави просувається робочий орган струга з набором різців. Він сколює стрічку вугілля і відвалює його на прокладений тут же конвейєр (Радянська Україна, 4.VI 1961, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 293.

Коментарі (0)