в означеннях
Тлумачення, значення слова «сколихнути»:

СКОЛИХНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Однокр. до сколихувати 1. Гляне він на легку прозелень густих верболозів, бачить, як хтось там, в зеленому віночку, щойно сколихнув молоде гілля і зник (Михайло Стельмах, II, 1962, 125); Офіура взяв весло і сколихнув воду (Микола Трублаїні, I, 1955, 186); Спека стоїть нестерпна.. Сюди нізвідкіль не залетить вітрець і не сколихне гаряче повітря (Олесь Гончар, III, 1959, 54);
//  безос. Гримнуло кілька стрілів і сколихнуло повітря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 351);  * Образно. Гул моторів знову сколихнув степ і поволі, ніби грім, почав віддалятися (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 34).
Сколихнути тишу (мовчання, задуму і т. ін.) — порушити, перервати тишу (мовчання, задуму і т. ін.). Раптом тишу сколихнув басовитий гудок (Андрій Головко, II, 1957, 621); Навіть пронизливий крик нічного болотяного птаха з близького озеречка не розбудив степу, не сколихнув мовчання (Олесь Донченко, I, 1956, 114); Її задуму сколихнуло легеньке зітхання дівчинки в ліжку (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 159); Крякнули сполохані качки, сколихнувши ранкову дрімоту (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 451).

2. перен. Спричинити, викликати хвилювання, обурення; збудити, пожвавити кого-, що-небудь. ..падіння кріпосного права сколихнуло весь народ, розбудило його від вікового сну, навчило його самого шукати виходу, самого вести боротьбу за повну свободу (Ленін, 20, 1971, 133); Залпи «Аврори» на Неві докотилися і до Дніпра, сколихнули всю Україну (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 43);
//  Вивести із спокійного або млявого стану, викликати пожвавлення. Треба було аж подій 1848 року, щоб до дна сколихнути.. його тихе, самотнє життя (Іван Франко, VI, 1951, 153); Приїзд Георге Доброшану сколихнув людей, підбадьорив їх (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 292); Наш концерт, що був несподіванкою для ковалівців, сколихнув усе село. В клубі стільки люду, що яблуку ніде було впасти (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 240).

3. перен. Збудити, пожвавити, розворушити що-небудь (почуття, думки і т. ін.). Цілувати батька в руку — стародавній український звичай, що символізує особливу шану й покору батькові, — сколихнув ще більше розчуленість присутніх (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 258); Зустріч керівників Комуністичної партії та Радянського уряду з письменниками, композиторами, художниками, артистами.. сколихнула громадську думку (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 257).
Сколихнути душу (серце) — викликати які-небудь почуття. Важке було дитинство у Миколи Щорса, багато горя й муки замолоду скуштував він, події 1905 року глибоко сколихнули його душу й залишили в ній незабутній слід (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 10); Йому треба було якось сколихнути Байдину душу, зачепити за живе його гідність (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 8); Хор гучних голосів і передзвін близьких і дальніх монастирів та соборів сколихнув серця майже всіх присутніх (Олександр Довженко, I, 1958, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 291.

Коментарі (0)