в означеннях
Тлумачення, значення слова «скомпонувати»:

СКОМПОНУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Док. до компонувати 1. Я скомпонував зміст книги [«Сорок вісім годин»], ідучи, власне, за перенесеним у літературу принципом політичного плаката: виразність композиції, ударна деталь, гротеск для негативних образів (Юрій Смолич, VI, 1959, 52); Скомпонувати черговий номер журналу.

2. Створити, написати що-небудь; скласти композицію (картини, музичного, художнього твору і т. ін.). Їм я квашу солоденьку; Здумав загадку стареньку; Покіль другу скомпоную — Розгадайте перше цюю (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 206); Робота ж його [вчителя] була така, що мав скомпонувати й вивчити промову на прощання пана директора (Лесь Мартович, Тв., 1954, 192); Оригінально і красиво скомпонував Лисенко картину зимової хуги (Історія української музики, 1922, 241); Вдало скомпонувала ювілейне панно «40 років Великої Жовтневої революції» Явдоха Клюпа, яка поклала в основу композиції мотиви вінка з традиційних петриківських квітів — гвоздик та ромашок (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 172); Єгор Мовчан створив нову мелодію на текст Думи, скомпонував до неї музичний супровід (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 294.

Коментарі (0)