в означеннях
Тлумачення, значення слова «сконання»:

СКОНА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням сконати. В Самсона знову уступила В останній час перед сконанням Незмірная, нелюдська сила (Леся Українка, I, 1951, 339).

2. Смерть із страшними муками. — О-ох!.. Де та смерть моя ділась!.. — Нема на вас сконання! не дають спати... — сердито бурчить невістка, і лавка скрипить під нею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 272).
 До сконання — до смерті. Квітки й поцілунки, краса й раювання Життя хай сповняють тобі до сконання (Борис Грінченко, I, 1963, 91); [Убогий брат:] Дякую за шану, За гостини, частування, — Не забуду до сконання! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 446).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 294.

Коментарі (0)