в означеннях
Тлумачення, значення слова «сконати»:

СКОНАТИ, аю, аєш, док.

1. Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук. Два голуби воду пили, А два колотили.. Бодай тії та сконали, Що нас розлучили! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 341); [Хуса:] Нехай би ти була тоді сконала, ніж мала осоромити мене! (Леся Українка, III, 1952, 163); Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут страшною повільною смертю на безхліб'ї та безводді серед розпеченого сонцем каміння (Олесь Гончар, III, 1959, 110); Звір відкрив закривавлену пащу, судорожно втягнув повітря і сконав (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 87).
 Сконати на палі див. паля.

2. перен. Кінчитися, припинити своє існування. Війна тільки-но сконала у фашистському лігві, а в Києві вже розгортали роботу науково-дослідні інститути Академії наук УРСР (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 120); Під осінь чуємо, сконала панська Польща (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 14);
//  Перестати проявлятися. Вогонь притих, зігнувся, дихнув востаннє й сконав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 92); [Василь:] Лицарська сила зробила своє, прогула на увесь світ своїм бучним заміром та й сконала (Панас Мирний, V, 1955, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 294.

Коментарі (0)