в означеннях
Тлумачення, значення слова «скорботно»:

СКОРБО́ТНО. Присл. до скорботний. Невідомий почав жадібно їсти. Мати сіла поруч, підперла щоку долонею і скорботно дивилась на нього (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 45); Вона стояла у дверях з блідим обличчям Мадонни і скорботно розтягла уста (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 398); — Хочу поговорити з вами про наших юних натуралістів.. — Щось накоїли? — скорботно запитала Серафима Іванівна, глянувши і на Антоніну Павлівну (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 82); Дзвонили до вечерні: басовитий дзвін скорботно котився у повітрі і відлунював над Дніпром (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 298.

Коментарі (0)