в означеннях
Тлумачення, значення слова «скородити»:

СКОРОДИ́ТИ, джу, диш, недок., перех. і без додатка.

1. Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати. Онися тикнула йому в руки граблі, й він мусив скородити, а потім чистити доріжки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 107); По примороженій ріллі не скородили озимини, щоб не зривати скиби з корінцями (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 18);  * Образно. Її [пустиню] орали кінськії копита, Скородили списи (Іван Франко, XIII, 1954, 281); Кулі.. з форкотом скородили свіжу ріллю (Михайло Стельмах, II, 1962, 193);
//  чим. Залишати на чому-небудь сліди у вигляді довгих заглибин. Коли його кінь вгрузав у сніг, то полісовщик починає шкарубкими передами скородити поле (Михайло Стельмах, I, 1962, 87).

2. розм. Те саме, що дряпати 1 1. Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає (Марко Вовчок, I, 1955, 109).

3. перен., рідко. Завдавати ударів кому-небудь. Де тільки яка заваруха на ярмарку або на храму, де пахне бійкою, — безпремінно й Інокентій там треться. Чи молоді, чи старі чоловіки затівають бійку, йому байдуже: вривається з гиркою-фунтовичком у кулаці — і пішов скородити направо й наліво (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 21); Гукнув Карпо до сусідів, торкаючи рукою шаблю біля боку: — Панів скородити треба, нехай земля трохи почекає (Іван Ле, Україна, 1940, 276).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 300.

Коментарі (0)