в означеннях
Тлумачення, значення слова «скоромний»:

СКОРО́МНИЙ, а, е.

1. Виготовлений з м'яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. Пісна страва не пристав так до живота, як скоромна (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 67); Терентій відразу насупився, але нічого не сказав, уминаючи скоромні товченики (Михайло Стельмах, I, 1962, 596);
//  у знач. ім. скоромне, ного, сер. М'ясна або молочна їжа. Денис часто сміявся з Романа, що він слухає матері, усе ходить до церкви, співає й читає на криласі, не їсть скоромного в піст (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316); Випадкові сусідки, що забігали вряди-годи [до Гафії] солі позичити, смачно вдихали пахощі скоромного (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 79).
 Скоромний день — день, коли за церковними правилами дозволяється вживати скоромну їжу. Коли не забредеш к Мірошнику бувало, У його в і хліб, І сіль, і сало, Чи то в скоромний день — із маслом буханці, Книші, вареники і всякі лагоминки (Євген Гребінка, I, 1957, 69).

2. перен., розм. Непристойний, цинічний; масний. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів — все змішалось у галас безладний та дикий (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 301.

Коментарі (0)