в означеннях
Тлумачення, значення слова «скоропис»:

СКОРО́ПИС, у, чол., рідко СКОРО́ПИСЬ, і, жін.

1. Тип письма, для якого характерне зв'язне написання літер у слові та велика кількість лігатур. У XV ст. набував поширення скоропис. Від попередніх типів письма він відрізняється і загальним виглядом, і конкретним написанням окремих літер (Наука і життя, 2, 1973, 44); Сагайдачний розстебнув жупан і витягнув з внутрішньої кишені складений учетверо аркуш, списаний закрутистим скорописом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 178); [Мартин:] Я неграмотний? Вибачай! То ти неграмотний, бо умієш тілько молитви читать, та й то по батьківському молитвенику, а по чужому не втнеш!.. А я й скоропись розбираю (Карпенко-Карий, I, 1960, 332).

2. заст. Стенографія. Вона старанно вивчала скоропис і робила записи стенографічними знаками (Олесь Донченко, V, 1957, 228).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 301.

Коментарі (0)