в означеннях
Тлумачення, значення слова «скороспілка»:

СКОРОСПІ́ЛКА, и.

1. жін. Плід, що рано й швидко визрів, а також рослина, що дає такі плоди. Як приїхала бабуся із села, Всім гостинців із дороги привезла: Майці — диню-скороспілку, ягідок, А Климові, онукові, — пиріжок (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 32); — Обтруси скороспілку і падалиці навизбируй, — загадав роботу Прохорові [батько] та й пішов знову до альтанки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 217).

2. жін., перен. Те, що надто рано або швидко з'явилось, виникло, надійшло. Пристрасті в нас уляглись, скороспілки ілюзій обпали, 3 ран, що життя завдало, ще хіба шрами болять (Іван Франко, XIII, 1954, 306); Лиш круки дзюбаті та сиві діди не радіють, віщують недобре та гудять весну-скороспілку (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 189).

3. чол. і жін., перен., розм. Про людину, що надто швидко досягла повного розвитку. — Сергій насміявся з тебе? — насторожується вся горшкувата голова Шмалія. — То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! Іч, скороспілка червива! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 302.

Коментарі (0)