СКОРОСТРІ́Л, а, чол., заст. Кулемет. — Як сонце виплило з-за чорного лісу і прогнало туман, перед нами зарисувалась ворожа лінія. Хотіли повернути назад, але в тій хвилі зацокотів скоростріл і примусив сховатися в рів (Мирослав Ірчан, II, 1958, 59); Йому наздогін свистіли кулі автоматичного скоростріла (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 263).