в означеннях
Тлумачення, значення слова «скорина»:

СКОРИ́НА, и, жін.

1. Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. [Хор:] Гоп, мої гречаники, гоп, мої білі, Чого ж мої гречаники на скорині сіли? (Марко Кропивницький, V, 1959, 254);
//  Кусок хліба, пирога і т. ін. [Бекер:] Будуть мені ткачі за скорину робити (Леся Українка, IV, 1954, 230).
Хліба ні скорини — нема ні куска хліба; нема ніякої їжі. Ой, косили косарики Півтори неділі, — Не бачили косарики Хліба ні скорини (Українські народні думи.., 1955, 266).

2. Верхній затверділий шар чого-небудь. — Може б, ти побув сьогодні дома?.. — Не можу, мамо, — глухо відповів [Дмитро], розбиваючи носком скорину снігу (Михайло Стельмах, II, 1962, 396).

3. рідко. Те саме, що шкірка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 299.

Коментарі (0)