в означеннях
Тлумачення, значення слова «скособочений»:

СКОСОБО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до скособочити. — Коли це вони встигли вчинити такий погром? — гнівно думав Хаєцький про німців, наближаючись до бетонованого заводського паркана, скособоченого ударом повітряної хвилі (Олесь Гончар, III, 1959, 424); Перейшов [Аркадій] дорогу і завернув у поле.. Де-не-де видніли скособочені від вітру полукіпки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 23).

2. у знач. прикм. Який має викривлений бік, викривлену постать (про людину); кривобокий. Юрко мовчав. Він стояв скособочений, малий, настовбурчений, як голодний щиглик (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 95);
//  Перекошений на один бік, викривлений, несиметричний. На галявині стояв невеличкий, скособочений, напівзруйнований будинок (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 21); Вчитель підходить до скособочених дверей і пальцями натискає на клямку (Михайло Стельмах, I, 1962, 646).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 306.

Коментарі (0)