в означеннях
Тлумачення, значення слова «скрадатися»:

СКРАДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., СКРАСТИСЯ, адуся, адешся, док.

1. Непомітно крадучись, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. Починав дівчина казати, Що брат один [чернець] — ім'я його не зна — Скрадався ніччю до її вікна (Іван Франко, XIII, 1954, 291); З наготованою гранатою в руці сержант почав скрадатися межи камінням в той бік, де зрідка вривалися скупі кулеметні черги (Олесь Гончар, III, 1959, 107); Пізно вночі до лісу скрадались дві постаті (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 49); Він приглянувся пильніше і побачив, що попід осокою вузенькою чорною смужечкою скрадається лис (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); — Я сиділа, вінок плела; а він скрався, — та й злякав... (Панас Мирний, II, 1954, 224); За дві-три години, до сходу місяця, перший цеп бійців непомітно скрався майже до привокзальної колії (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 603); Коли солдат пішов із двору, вона [собака] знову скралася до дверей (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 284);
//  рідко. Те саме, що ховатися. Скрадаючись у пшеницях, прямує на схід виснажений, обдертий чоловік (Павло Загребельний, Спека, 1961, 104); Як Василеві хотілося скрастись і підпалити ту баню, як увійшли вони [Мотря і Йосипенчиха] в неї (Панас Мирний, IV, 1955, 173);
//  перен. Непомітно надходити, наближатися (про явища природи, які-небудь події і т. ін.). Полем скрадалася тепла весняна ніч (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 119); Здогадується [Роман], що краще залишити хлопця самого, бо вже, певне, десь скрадається до нього перше кохання (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 132).

2. тільки недок. Ставати, робитися менш помітним, виразним, очевидним. — Відстань скрадається, коли дивишся вниз (Іван Багмут, Опов., 1959, 84); Вулиці лежали нарядні, блискучі, під снігом скрадалися всі руїни і згарища, завдані окупацією (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 92).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 311.

Коментарі (0)